1c4409_d1664911ca514735883e186a19820c9f~mv2.avif

Хор

Диригент Роман Солтикевич та його однодумці інтуїтивно відчули, що нова спільнота іммігрантів з України, які нещодавно прибули після Другої світової війни, процвітатиме духовно та емоційно завдяки багатій музичній культурі їхньої Батьківщини. 6 листопада 1953 року було створено чоловічий хор «Дніпро», названий на честь легендарної ріки, що з'єднує Північ та Південь України. Як професіонал своєї справи, Солтикевич вів хор шляхом досконалості, який приніс багато визначних нагород як у громаді, так і за її межами.

У 1971 році Дніпро збагатився оркестром під керівництвом Івана Ахтемiчука. Це спонукало до організації танцювальної трупи під керівництвом та хореографією Наталки Доброліж та Михайла Холонівського. У такому складі було досягнуто нових колективних виконавських висот. Цей різноманітний великий колектив носив назву “Едмонтонський Український ансамбль Дніпро”. Диригент Роман Солтикевич створював неповторні та різноманітні концертні програми. Унікальне різнобарв’я українського виконавського мистецтва було тепло сприйнято публікою в Едмонтоні та за його межами: у Спокені (США), у Австралії, на Філіппінах та Гаваях. Невдовзі після туру Південною частиною Тихого океану в 1979 році статус ансамблю повернувся до своєї першої назви - «Український хор Дніпро».

Марія Дитиняк, запрошена прийняти естафету керівництва після передчасної смерті Романа Солтикевича у 1976 році, спонукала хор Дніпро досягти нових висот. Натхнення та підтримка її наставника Володимира Колесника, колишнього директора Київської державної опери та балету, допомогли Марії Дитиняк реалізувати значні хорово-симфонічні проекти: опера «Купало» Анатолія Вахнянина у 1981 році та «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського у 1983 році; прем'єра кантати Сергія Яременка «Підкорювачі прерій» у 1982 році на текст Яра Славутича, ораторія «Неофіти» Мар'яна Кузана у 1988 році; прем'єра ораторії Валерія Кікти «Святий Дніпро» на замовлення Хору у 1993 році, лібрето Софії Майданської. Спадщина Колесника продовжилася після його смерті в 1997 році: Едмонтонський симфонічний оркестр запросив Хор прийняти участь у прем'єі кантати Юрія Ланюка «Палімпсести» в 1999 році та «Посланіє» Мар'яна Кузана в 2002 році. Марія Дитиняк дарувала хору «Дніпро» багатий музичний досвід протягом 35 років, до виходу на пенсію в червні 2011 року.

У вересні 2011 року Ірена Шмігельська стала третім художнім керівником хору «Дніпро». Нові проекти, нові пригоди та нові виклики домінували в діяльності Хору: прем'єри творів написаних на замовлення Хору, тематичні концертні програми, програми театральних вечерь, гастролі та адаптація до запровадження обмежень COVID-19. Репертуар включав оригінальні та аранжовані твори класичних та сучасних композиторів України, а також канадських композиторів украінського походження: Зеновія Лавришина, Йоанни Естель-Сторощук, Василя Звоздецького та Андрія Талпаша (ораторія «Споконвічні Луни» на спеціальне замовлення, 2013). Концертні тури до Східної Канади та США у 2014 році, до України у 2018 році та до Західної Канади у 2023 та у 2025 році справили незабутнє враження як на хористів, так і на глядачів.